Eastham. Місто спокою (Частина 3)

Отож, я вже тут більш, ніж тиждень. Мушу сказати, що я вже звикла. Це моя гарна риса, яка мені дуже допомагає : швидко до всього звикати. Особливо до хорошого. А його тут багато.

Перші враження від США були жахливими( ну ви самі читали в попередніх постах), але тут все змінилось.

Де ж той Істхем?

Рожевеньке - штат Масачусетс, червоненьке - то оце там я.

Можете всякі фоточки загуглити (введіть Eastham, MA - все так, як і на фотках)

Це півострів Cape Cod.

Кожного дня це маленьке, на перший погляд, тихе і  спокійне містечко чимось мене дивує. І дивує саме тому, що ти від нього цього не очікуєш!
 
Якщо чесно, то перед тим, як погодись тут працювати, я особливо не мала поняття, куди я поїду. Мене цікавило одне - є океан.

Перший день, як я приїхала, я захотіла оглянути місто, але перед цим вирішила подрімати годинку-дві після дороги. Лягла о 1, поставила будильник на 3. А якогось милого прокинулась  о 11 ночі, через 10 годин. Недооцінила втому. Ну думаю, що робити,  лягла знову спати, і вже встала о 6. Отак я побила всі свої рекорди - 16-17 годин сну. І прогавила можливість оглянути місто.

Ну я зробила це на наступний день, але мій велосипед ще ремонтував Джері, тому довелось робити це пішки. Тому ходімо зі мною!

Eastham - туристичне містечко, тут живуть старші люди переважно, але влітку сюди приїжджає купа американців, щоб відпочити біля океану. Саме тому місцеві кафе і ресторани набирають нас, студентів зі східної Європи.
Мушу сказати, що пішки тут ніхто не ходить. Або машина, або велосипед. Це досить дивно ходити тут пішки. З транспорту - лише автобуси. Які їздять в сусідні містечка.
Довкола моєї вулички знаходиться 4 (!!!) озера. До кожного з них їхати десь 3-5 хв. Серед них Great Pond. Оце власне воно. Тут завжди багато човнів, катамаранів і всяких штук для катання по воді. Дуже хочу на чомусь покататись ,але в Джері нема таких штук. Купа барахла в нього всякого, а човна нема. Хм. Ще я хочу навчитись плавати, але вода ще досить холодна, хоч вже кінець червня.

Це мій вірний друг, Авалон :D 

Як ви бачите, це селище. Ну біля океану, на щастя, ще не додумались будувати хмарочоси. Воно і добре. Тут тихо й спокійно, просто чудова і різноманітна природа, а яке тут повітря ммм в нього тут дуже особливий свіжо-солодкавий запах!

Що ж тут є цікавого? Це я в перший день спиталась в Алєкса і в ще одного хлопця зі Словакії (забула, як його звати і так і не знаю, хоч кожен день його бачу), але вони на мене подивились дуже дивним поглядом. Нічого. Ну але це не для всіх. Мені тут цікаво! Тут, на жаль, нема ні великих гіпермаркетів ( хіба в сусідньому місті Орлінс , 30 хв велосипедом), нема кінотеатрів, театрів, нічних клубів і всього решта, де можна викинути купу грошей, але це вже на щастя. Є один магазин і кууупа ресторанів, кафе з морозивом, готелів, магазинів з сувенірами,  декілька історичних пам'яток і галерей та 4 пляжі. Два зі сторони затоки ( 10 хв ), два зі сторони океану ( 20-25 хв).

А ще тут просто величезна кількість затишних будиночків, які начебто перенесли зі сторінок різних журналів по дизайну інтер"єру і екстер"єру. В перши день я просто оглядала ці будиночки і продовжую робити це далі! Фотки, звісно, не передадуть всі деталі і атмосферу, але все ж. І то далеко не всі, треба більше пофоткати.

Люди тут дуже цікаві і привітні! Дуже спокійні, але працьовиті. Кожен на вулиці з тобою вітається і посміхається, навіть якщо їде в машині чи поливає газон. Я вже звикла їхати на велосипеді і махати комусь рукою і кричати "Hello!" Мені це злається дуже милим. І всі дуже балакучі, розмову тут завести з кимось - простіше простого. Можеш просто собі десь сидіти, а до тебе хтось підійде, і ви як почнете говорити цілих півгодини! А ще тут живуть багатії. Мало того, що в них такі будиночки, то в них ще я по декілька крутих машинок в гаражі, човни і ше багато всього :) Тому тут мало церков, бо всім тут добре. Всього лиш 3 і дуже маленькі. Ну про це пізніше.

Про одяг тут ніхто не переймається особливо. Ну і я теж особливо ні.
Погода поки свіжа, а ввечері прохолодна. Спеки ще не було, але тут всюди дерева,парки і ліси, тому тут свіжо. Декілька разів вже падав дощ.  Тут є гуси, білочки,а  дуже цікаві пташечки - piping plovers, і ще якісь червоненькі, я таких ще не бачила!!!  Тут просто по дорозі ходять кролики! Ці всі тваринки дуже швидкі, але мені вдалось сфоткати кролика, щоб ви мені повірили :D 

А ще я бачила олениху! На диво, вона довго стояла, тому я встигла витягти фотоапарат з рюкзака.

Також тут мають бути єноти, але я ще жодного не бачила. І ведмеді, і вовки, лобстери, краби, дельфіни, морські котики і навіть кити . Крабів я бачила, лобстери їла, а от щоб побачити останніх, треба піти в спеціальний парк) О, і ще дивні морські птахи, я спершу думала, що то чайки, але ні! Це крячки.

А ще сьогодні мені пощасливилось зустріти власника отакого цікавого папуги! Я просто сиділа на пляжі і вчила меню, начебто нічого цікавого не мало відбутись, і тут - бац! Папуга йде по піску.  Власник виявився дуже балакучим і життєрадісним. Він дуууже багато розповідав про свого папугу, який знає десь 60 слів,але він не сказав жодного за весь час, мабуть, соромився. Його звати Пако, але дядечко мав таку дивну вимову, що я спершу почула Фако, і мені це здалось непристойним ім'ям для такого чудового папуги. Пако більше любить жінок. А ще в дядечка був песик Беглз, який якось дивно ходив. 

Оце власне "центр" цього містечка. Тут посередині старий робочий млин. Млин і Nauset Lighthouse (маятник) - це тут "визначні місця". Цей маятник тут всюди на листівках і сувенірах. Але про нього пізніше.
  Оце, власне, млин.

Тут дуже затишно. Перед млином колодязь, а довкола нього - лавочки. В них тут є цікава традиція, всі лавочки, які є в місті - чи то біля млина, чи на пляжах  - присвячені якійсь людині, яка тут жила і вже померла. І зазвичай це прості люди. Це роблять родичі померлих, щоб якби "увіковічнити" їх :) І зазвичай це дуже милі і теплі написи. Наприклад, лавочка, з якої найкраще видно захід сонця на First Encounter Beach, присвячена жінці, яка любила захід сонця. Це їй від її чоловіка.

 І оця теж. біля млина. Отак воно виглядає

В центрі альтанка, і на кожній колоні альтанки є напис - назва якогось закладу чи якоїсь організації, яка є тут.
Навпроти альтанки дорога викладена бруківкою, на якій теж є імена людей і закладів( бруківка світло сірого кольору) , які є тут :)  І посередні маятник зі сторонами горизонту.

У них є ще цікава штука - виставляти непотрібні вдома речі просто на вулицю з листочком, на якому пише "free". Типу, якщо тобі треба - можеш забирати собі. Перше, я подумала, що то стось так пожартував, поставивши на вулицю крісло з таким написом.  Що це означає, що можна присісти чи що? :D Але потім таку ж штуку Джері зробив, тому я це зрозуміла пізніше.

Ну і гаражні розпродажі тут часто бувають. Напроти млина міська рада, поряд - бібліотека.

    Ще пожежна частина з блискучими червоними машинами. Трішки далі - декілька музеїв і антикварний магазин. Я там ще не була. В антикварному магазині дуже багато статуй з Буддою.

Навпроти цього - магазин з продуктами і пошта :) 

Позаду млина одна з трьох церков.  Найменша. В ній зібрання всього лиш раз на тиждень - в неділю зранку :(  Я там ще не була. Але всередині там досить затишно ( те, що я через вікна побачила)

На газонах в людей можна зустріти досить таки ексцентричні елементи декору. Ну ось як цей восьминіг. 

Ну, цього думаю достатньо на один пост! Сподіваюсь, що вам сподобалась прогулянка по цьому містечку! А потім я вам покажу океан, затоку і ще місце, де я працюю :) і трохи розповім про пригоди і цікаві знайомства :)