Удар твоєї радості

Весна, ти випробовуєш мене
кожнісінького разу.
А чим?

Ти вільна, ти жива,
ти сяєш і радієш...
Ти випробовуєш мене
Ти кажеш, що я не є така.
Не вільна, не жива,
хоч кров пульсує в венах,
і як болять її удари,
яке болюче її життя.

Ти випробовуєш мене,
ти кажеш, що свобода близько,
і кинь усе, ти знаєш,
твій сміх залунає гучніше,
і ти не забудеш цю мить,
ти відродишся,
відродження в мені.
Ти будеш вільна і жива.

А я боюсь...
Я сумніваюсь.
Якийсь тягар і ланцюги
завжди мене тримають.
Не відпускають.
Ти раниш, світлом раниш!
Приємні ці удари
Приємні і нестерпні,
бо знаєш ти, що сама себе
не звільню я ніколи...

Я ще не вільна,
і не жива,
але вже час,
і я так хочу, щоб він настав

Ти випробовуєш...