ЧИСТИЛИЩЕ.

А так — то я наче в чистилищі.

Ще не пекло,

лише обіцянка можлива.

І рай — теж близько.

І ніби не від мене залежить,

куди мені судилось.

Довкола —

спокій, тиша, 

посмішки й обійми.

І раптом — темне щось схопило, здушило.

«Ще трішки, зовсім трішечки —

і ми заберем тебе туди,

де всі страждання».

Я відганяю ці дурниці,

борюся з видінням пекла,

а воно знов нагадує про себе —

у снах,

видіннях,

кожній тіні.

Чистилище моє,

ти ж маєш, наче,

навчити чогось —

чи позбавити.

Та нічого тут не вивчиш,

доброго — так точно.

І все це — безглуздя.

Нема нічого з того:

ні чистилища, ні раю, ні пекла.

Є життя, яке я створила.

А по той бік —

життя, якого я не хочу.

І я десь тут застрягла.

Illustration: Juan Carlos Beltrán