холод.

Вдихати біль до запамороченння,
вдихати холодне повітря,
вдихати так глибоко,
що вся реальність розпливається.

Відчувати удари вітру,
відчувати його сталь,
відчувати крижані подихи,
щоб аж порізи на шкірі.

Глибоко й потужно
на дні душі брязчить обурення
і залишки ще чогось.

Ніхто тобі нічого не винен.
А ти винен усім щось.
Залишається лише глибоко вдихати
з бажанням видихнути крижану бурю з себе.