21

Двадцять перше століття.
Мені 21.
І я досі користуюся
папером і ручкою.

Замерзлі пальці,
зима, мінус один.
На годиннику перша ночі.

Цікаво, коли я
перестану питати,
чому я прожила
сьогоднішній день.

І чому на годиннику перша ночі.
Та навіщо усі ці заплутані сни,
Навіщо твої зелені очі...

Коментарі