21
Двадцять перше століття.
Мені 21.
І я досі користуюся
папером і ручкою.
Замерзлі пальці,
зима, мінус один.
На годиннику перша ночі.
Цікаво, коли я
перестану питати,
чому я прожила
сьогоднішній день.
І чому на годиннику перша ночі.
Та навіщо усі ці заплутані сни,
Навіщо твої зелені очі...
Мені 21.
І я досі користуюся
папером і ручкою.
Замерзлі пальці,
зима, мінус один.
На годиннику перша ночі.
Цікаво, коли я
перестану питати,
чому я прожила
сьогоднішній день.
І чому на годиннику перша ночі.
Та навіщо усі ці заплутані сни,
Навіщо твої зелені очі...
Коментарі
Дописати коментар