Мрія

вона звук хвиль і вітру
симфонія душі
так мирно
і хвилююче
спокійно
й інтригуюче

неначе світ раптово
зупинився
й розчинився
між небом
і водою

моя мрія як пісок засмоктує
мою душу загартовує
розгойдує
мене стабільно кличе
мучить
і штовхає кудись

я прошу
палай в мені і спалюй
вбивай і воскрешай
терзай мене,
не відпускай...
збувайся...

не дай стати пустелею.


Коментарі