Звали

На звичайне питання
"Як справи?"
я прошу тебе-
звали.

Минулого разу
ти не сказав ані слова правди.
Чому ж відкриватись тобі?
Ну скажи?

Про те, як тебе
все дістало.
Про те, як ти
плакав сьогодні вночі.

Про те, що б
ощасливило справді.
Про те, що б
мовчав взагалі.

Не хочу брехати - щоразу
я б обняла так міцно тебе.
Брате мій, друже, ми ж всі тут..
Ми всі шукаєм одне!

То ж чому віддаляєшся, гордий?
То ж чому уникаєш мене?

Легше всього всміхнутись й збрехати,
щоб корона не впала твоя,
щоб ніхто не побачив, що в тебе
замість серця там чорна діра.

Спочатку навчись бути щирим,
а потім іди до людей.
Та зараз, вибач, та просто
звали вже.

Усе, іди геть.