Без пункту призначення

Їдучи в поїзді,
авто, літаку,
бодай і в трамваї.

Так хочеться часом
вдавати, що зупинки
для тебе не існує.

І що пункт призначення - фікція,
а подорож - тривалістю
з вічність.

Та ж вічність і безперервність,
що й у твоєї нестатичної душі.
Твоїх нестатичних почуттів.

Залишити позаду всі драми,
помінятися з ними полюсами
й відплисти в тиху гавань...

Орієнтація на світло у темних тунелях,
та безкінечне свято в душі,
а щирість як квиток на посадку.

В польот!
Відкриваю сезон нових пригод!

p.s. моє фото :) не вкрадене цього разу :)