Василь Стус, переклад / Vasyl Stus, translation

Through all the hesitations I go towards you,

the truth of all the epochs. Through 

disbelieves. My soul in seek of heaven

wends its way on lofty fire pillar

in beams of only your desire. Those ways

with none of human trails,

from one top to another, beyond the deathly verges

of human darings, for dusky blankness

where no reminiscence of happiness, nor sorrow

And fit is calling: never stop but move

This way, it's the true one. You're its forerunner.

****

Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,

добро і правдо віку. Через сто

зневір. Моя душа, запрагла неба,

в буремнім леті держить путь на стовп

високого вогню, що осіянний

одним твоїм бажанням. Аж туди,

де не лягали ще людські сліди,

з щовба на щовб, аж поза смертні грані

людських дерзань, за чорну порожнечу,

де вже нема ні щастя, ні біди.

І врочить порив: не спиняйся, йди,

То - шлях правдивий. Ти - його предтеча