Людиська. Зміни (Частина 7)
Ой, навіть не знаю, з чого почати. Стільки всього трапилось за тиждень, що я просто в шоці! Ну, мабуть, розповім все по порядку!
На мене було щось найшло, і я страшно почала сумувати за Львовом, але потім згадала про навчання в універі, про курсову, яка на мене чекає, і подумала, що я дуже дурна і перестала сумувати. Але це універ, а вас я люблю <3
У мене маленький переїзд з верхнього поверху на нижній! Тут менша кімнатка, я тут сама, і це чудово, бо тут дуже затишно! Взагалі я люблю дім, в якому живу :)
Отак вона виглядає ця кімната
А ще тут дуже крута ванна кімната на цьому поверсі! Темно-сині стіни з кумедними намальованими рибами :) У мене новий велосипед. Він набагато легший, і передачі в нього самі змінюються. А ще шолом. Джері вирішив після цього всього купити кожному шолом.
За день перед аварією я була на J1 Dinner, де зібралась молодь з Cape Cod :) Це організовують місцеві церкви для євангелізації студентів! І мушу сказати, що це чудова ідея. Я неймовірно щаслива, що вони мене знайшли, бо це чудові люди, які вже дуже багато для мене зробили. Це столик, за яким я сиділа :)
Ахах, і, мабуть, усі бачили оце відео, де українці співали гімн, а я цей момент завтикала, а потім увірвалась посеред відео. :D Ну це на мене схоже.
https://www.facebook.com/jhyer/videos/vb.690519957/10153068004304958/?type=2&theater
Я також познайомилась з одним хлопцем з Білорусії, його звати Яхор. Ну або ж Єгор. Це було дуже кумедно, бо я йшла з супермаркету на зупинку автобуса і пропустила автобус. Так, це на мене дуже схоже. А наступний автобус аж через 2 години. Ну що робити, я сіла на лавочку, почала їсти, бо трохи зголодніла. Потім на зупинку прийшов хлопець з дорожніми валізами, я подумала, що росіянин, почав в мене щось англійською питати, але я відповіла російською. Ну ми забалакались, я дуже рідко говорю російською, тому це трохи відчутно. Він тільки приїхав в США, його подорож сюди була ще божевільнішою, аніж моя, бо йому це зайняло три дні, він потратив купу грошей, навіть довелось брати таксі в Нью-Йорку! А це дуже жирно, я вам мушу сказати! На жаль, він не розмовляє білоруською, але встиг мені показати свій білоруський паспорт, всі документи і планшет. Спитаєте навіщо? Я сама не знаю. Раптом він кудись відійшов, попросивши подивитись за речима... Ей, хлопче, я знаю, де твої докумети і цінності, ти не боїшся? Отак ми балакали весь цей час, було весело)
Через два тижні домовились поїхати в якесь містечко, а подорожувати мені нема з ким, тому я довго не думала. Поїхали в Provincetown, яке знаходиться на самому краю півострову. Мені там дуууже сподобалось! Там багато яхт
Ще це місце, в яке вперше прибули пілігрими. В пам"ять чого й поставили оцей монумент.
The Piligrim Monument
І дуже багато милих магазинчиків!
Наприклад, оця книгарня.
Або оці
Там було багато туристів, кафешок, музикантів... і все це біля океану! В дві кафешки ми навіть зазирнули (але у Львові вони все-таки кращі, як не крути)
Ще в Provincetown багато геїв. Якщо ви не знали, то в штаті, в якому я зараз, вже давно діяв закон про одностатеві шлюби, ще до того, як його прийняли в усіх. Тому їх тут найбільше. Чесно, я ще раніше не бачила чоловіків, які гуляють за ручку! Я постійно з цього ржала... З прийняттям цього закону всюди поряд з американським прапором висить прапор-веселка. Але християни, яких я знаю, звісно, не підтримують цього закону.
Трохи атмосфери P-town і ще кілька фото. На цьому відео я не говорю дурниць, тому що я взагалі не говорю, тому дозволяю увімкнути звук!
День перед тим Джері і Алєкс влаштували барбек'ю у нас вдома. Вони поспорили, у кого вийде краще м"ясо! Я тоді так об'їлась! Купа м'яса, кукурудзи, креветок, піци, цукіні...текіли, пива, сигарет. Було класно з ними провести час, але було важко бути "odd one out". Крім того, я наймолодша на роботі і в цілому будинку.
"The 4th of July'' або День Незалежності провела на роботі, хоча в мене не було відчуття, що якесь свято абощо. До того ж людей не було аж так багато, як я очікувала. Тому й роботи було не більше, аніж в будь-який інший день, якщо чесно. Ввечері всі очікували супермегакруті американські салюти, але виявилось, що в Україні в нас крутіші! Щось два рази бабахнуло, я навіть не встигла вийти на веранду, а воно вже закінчилось.
Більше я очікувала наступного дня, бо в мене був вихідний, і одна пара з церкви запропонувала підкинути мене на служіння в іншому містечку, а ввечері запросила на барбек'ю. День був чудовий! На служінні було багато людей, пісні були знайомі, але молоді теж мало.
Отак виглядала церква, але людей тут небагато, бо ми раніше приїхали
Вони мені подарували Біблію англійською і ще одну чудову книжку, якою я тепер насолоджуююсь щоранку.
Джеф і Деніс потім відвезли мене в супермаркет, і це було дуже доречно. В обід я пішла на пляж до океану, цього разу там було кууупа людисьок і спека! Великі хвилі, одна з яких затопила мене і мої речі, тому через годинку я поїхала додому :D
Ввечері мене знову підібрав на машині Джеф, і ми поїхали до них додому, де вже були три дівчини з Туреччини і троє хлопців з України, з якими ми вже раніше бачились. В будинку було дуже приємно і затишно, Деніс любить всякі етно-штучки, тому мені в домі дуже сподобалось. Ми сиділи на задньому дворі, де були дуже зручні крісла. місце для багаття, і довкола весь час бігали в гавкали милі песики Бо і Чача. Я дууже об'їлась, бо була і кукурудза в гострому соусі,і шашлик,і пудинг! Джеф вчитель історії, і він декілька років вчився в Москві, тому знає, що таке шашлик. Вони обоє працюють в старшій школі, але в них нема дітей, натомість Деніс мені сказала, що їхні діти - це учні, а влітку - ми , J1 students. І це так гарно! Я чомусь вірю, що якщо Бог не дає парі дітей або ж не дає можливості комусь одружитись, то Він має для цих людей інший, не менш чудовий план! І я в цьому вже не раз переконуюсь.
Виявилось, що на наступний день у мене теж вихідний! Деніс пообіцяла показати якийсь секонд, в якому можна брати до 10 речей БЕЗКОШТОВНО! І одяг досить прикольний, секонд працює 3 дні на тиждень. Якщо щось не підходить, то можна віднести назад... Я набрала купу нового одягу і дуже тішусь. Після магазину я думала піти на пляж, але повела з Джефом, Деніс і двома дівчатами з Китаю цілий день! Ми пили Iced Coffee, гуляли по магазинчикам в Welfleet і Truro ( містечка)
А потім нас завезли подивитись на найбільший кейпкодівський маяк. Ну по суті, про нього більше, аніж я розповіла в цьому відео і не розкажеш :D Але було мило просто отак гуляти.
Після обіду була спекота, тому ми сиділи вдома в Джефа і Деніс на веранді і їли холодне і смачнюще гаспачо з крутонами, бавилися з песиками і слухали китайську музику. Ближче до вечора взялись за приготування лазаньї, бо на вечерю мала прийти подруга Джефа і Деніс попрощатись з ними, бо переїжджала в Албанію. Вона теж вчитель історії. А ще мав прийти Валік, хлопець з Києва. Приготування було настільки крутим, адже в нас були всі спеції, різні види сирів і соусів, комфортна кухня... Ще готували чіабату з часником і салат Цезар, а Джеф зробив начос з сальсою. Їжа була ідеальна, бо я обожнюю мексиканську і італійську кухню. І оце ми так чудово провели вечір, балакаючи про історію України, Америки і Китаю, про подорожі і смакуючи всю цю неймовірно смачну їжу, на останок доїдаючи вчорашній пудинг і думаючи, що, мабуть, ти скоро потовстієш! Одна китаянка навчила мене робити масаж :)
Через дві години я йду на роботу і буду працювати аж до неділі. Добре, що не цілий день!
Пишіть і дзвоніть, дякую, що не забуваєте! Зі страховкою ще особливо нічого не ясно, завтра зустрічаюсь з страховим агентом, моліться за це, бо це може все зіпсувати...
Немовірно вдячна Богу за цей час і цих людей :)
На мене було щось найшло, і я страшно почала сумувати за Львовом, але потім згадала про навчання в універі, про курсову, яка на мене чекає, і подумала, що я дуже дурна і перестала сумувати. Але це універ, а вас я люблю <3
У мене маленький переїзд з верхнього поверху на нижній! Тут менша кімнатка, я тут сама, і це чудово, бо тут дуже затишно! Взагалі я люблю дім, в якому живу :)
Отак вона виглядає ця кімната
А ще тут дуже крута ванна кімната на цьому поверсі! Темно-сині стіни з кумедними намальованими рибами :) У мене новий велосипед. Він набагато легший, і передачі в нього самі змінюються. А ще шолом. Джері вирішив після цього всього купити кожному шолом.
За день перед аварією я була на J1 Dinner, де зібралась молодь з Cape Cod :) Це організовують місцеві церкви для євангелізації студентів! І мушу сказати, що це чудова ідея. Я неймовірно щаслива, що вони мене знайшли, бо це чудові люди, які вже дуже багато для мене зробили. Це столик, за яким я сиділа :)
Ахах, і, мабуть, усі бачили оце відео, де українці співали гімн, а я цей момент завтикала, а потім увірвалась посеред відео. :D Ну це на мене схоже.
https://www.facebook.com/jhyer/videos/vb.690519957/10153068004304958/?type=2&theater
Я також познайомилась з одним хлопцем з Білорусії, його звати Яхор. Ну або ж Єгор. Це було дуже кумедно, бо я йшла з супермаркету на зупинку автобуса і пропустила автобус. Так, це на мене дуже схоже. А наступний автобус аж через 2 години. Ну що робити, я сіла на лавочку, почала їсти, бо трохи зголодніла. Потім на зупинку прийшов хлопець з дорожніми валізами, я подумала, що росіянин, почав в мене щось англійською питати, але я відповіла російською. Ну ми забалакались, я дуже рідко говорю російською, тому це трохи відчутно. Він тільки приїхав в США, його подорож сюди була ще божевільнішою, аніж моя, бо йому це зайняло три дні, він потратив купу грошей, навіть довелось брати таксі в Нью-Йорку! А це дуже жирно, я вам мушу сказати! На жаль, він не розмовляє білоруською, але встиг мені показати свій білоруський паспорт, всі документи і планшет. Спитаєте навіщо? Я сама не знаю. Раптом він кудись відійшов, попросивши подивитись за речима... Ей, хлопче, я знаю, де твої докумети і цінності, ти не боїшся? Отак ми балакали весь цей час, було весело)
Через два тижні домовились поїхати в якесь містечко, а подорожувати мені нема з ким, тому я довго не думала. Поїхали в Provincetown, яке знаходиться на самому краю півострову. Мені там дуууже сподобалось! Там багато яхт
The Piligrim Monument
І дуже багато милих магазинчиків!
Наприклад, оця книгарня.
Або оці
Там було багато туристів, кафешок, музикантів... і все це біля океану! В дві кафешки ми навіть зазирнули (але у Львові вони все-таки кращі, як не крути)
Ще в Provincetown багато геїв. Якщо ви не знали, то в штаті, в якому я зараз, вже давно діяв закон про одностатеві шлюби, ще до того, як його прийняли в усіх. Тому їх тут найбільше. Чесно, я ще раніше не бачила чоловіків, які гуляють за ручку! Я постійно з цього ржала... З прийняттям цього закону всюди поряд з американським прапором висить прапор-веселка. Але християни, яких я знаю, звісно, не підтримують цього закону.
"The 4th of July'' або День Незалежності провела на роботі, хоча в мене не було відчуття, що якесь свято абощо. До того ж людей не було аж так багато, як я очікувала. Тому й роботи було не більше, аніж в будь-який інший день, якщо чесно. Ввечері всі очікували супермегакруті американські салюти, але виявилось, що в Україні в нас крутіші! Щось два рази бабахнуло, я навіть не встигла вийти на веранду, а воно вже закінчилось.
Більше я очікувала наступного дня, бо в мене був вихідний, і одна пара з церкви запропонувала підкинути мене на служіння в іншому містечку, а ввечері запросила на барбек'ю. День був чудовий! На служінні було багато людей, пісні були знайомі, але молоді теж мало.
Отак виглядала церква, але людей тут небагато, бо ми раніше приїхали
Вони мені подарували Біблію англійською і ще одну чудову книжку, якою я тепер насолоджуююсь щоранку.
Джеф і Деніс потім відвезли мене в супермаркет, і це було дуже доречно. В обід я пішла на пляж до океану, цього разу там було кууупа людисьок і спека! Великі хвилі, одна з яких затопила мене і мої речі, тому через годинку я поїхала додому :D
Після обіду була спекота, тому ми сиділи вдома в Джефа і Деніс на веранді і їли холодне і смачнюще гаспачо з крутонами, бавилися з песиками і слухали китайську музику. Ближче до вечора взялись за приготування лазаньї, бо на вечерю мала прийти подруга Джефа і Деніс попрощатись з ними, бо переїжджала в Албанію. Вона теж вчитель історії. А ще мав прийти Валік, хлопець з Києва. Приготування було настільки крутим, адже в нас були всі спеції, різні види сирів і соусів, комфортна кухня... Ще готували чіабату з часником і салат Цезар, а Джеф зробив начос з сальсою. Їжа була ідеальна, бо я обожнюю мексиканську і італійську кухню. І оце ми так чудово провели вечір, балакаючи про історію України, Америки і Китаю, про подорожі і смакуючи всю цю неймовірно смачну їжу, на останок доїдаючи вчорашній пудинг і думаючи, що, мабуть, ти скоро потовстієш! Одна китаянка навчила мене робити масаж :)
Через дві години я йду на роботу і буду працювати аж до неділі. Добре, що не цілий день!
Пишіть і дзвоніть, дякую, що не забуваєте! Зі страховкою ще особливо нічого не ясно, завтра зустрічаюсь з страховим агентом, моліться за це, бо це може все зіпсувати...
Немовірно вдячна Богу за цей час і цих людей :)
Коментарі
Дописати коментар