Сміх

Ха-ха, смієшся з мене
Ха-ха, з моєї глупоти

І ось я знову під вечірнім
свіжим небом
І знову доймають мене
звичні вже думки

Ми крихти.
В механізмі гайки.
Ми просто так,
крізь нашу простоту,
крізь наші намагання все заплутати,
щоби розплутати.
Ми створенні не просто так.

Не просто так,
щоби шукати і знайти
своє щось, щось не таке, як інші,
а щоб поглянути у серце
і істину знайти.

Та йти любити
попри все.
Знайти свободу
навіть у в'язниці.
Знайти свій рай
тут, на землі,
наївно посміхатись
від ударів.

Та просто жити.